Кожен швейний агрегат комплектується набором лапок, якого вистачає для виконання стандартних операцій. Але якщо потрібно щось складніше, наприклад, вшити потаємну застібку-блискавку або обробити декоративний виріб, то без спеціалізованих лапок просто не обійтися. Саме про них ми й розповімо.
Популярні види лапок
Найпоширенішими є моделі, за допомогою яких пришиваються застібки-блискавки. Причому існує багато окремих модифікацій для різних способів вшивання. Наприклад, є варіанти, які пристрочують блискавку в безпосередній близькості до краю виробу і роблять це так, що в застегнутому стані її практично не видно.
Лапки для промислових швейних машин виготовляють із різних матеріалів. Від цього залежить їх вартість, довговічність та особливості експлуатації. Найбільший попит мають такі варіанти:
- пластикові;
- металеві;
- тефлонові.
Другою за популярністю можна вважати модель для вшивання шнура. Її конструкція оснащується спеціальним пазом, який забезпечує рівне укладання шнура та точну роботу голки. Досить затребуваними є лапки з додатковими функціями, наприклад оверлока. У них є спеціальна планка, що подовжує нитку в процесі пошиву. Завдяки цьому до мінімуму знижується ризик зажовування тканини, а шов розміщується практично на її краї. Є ще модифікації із ножем, завдяки якому можна обрізати зайву тканину.
У «гудзичних» лапках є окремий фіксатор, що функціонує як притискний пристрій (до робочого матеріалу). Регулювання ширини рядка дозволяє встановити необхідну відстань між отворами гудзика. Якщо для вашого виробу необхідне формування складок, наприклад при виготовленні плісованих спідниць, скористайтеся модифікацією для защипів. Вона оснащується особливими борознами – при попаданні в них тканини утворюються рівні та однакові складки.
Вузькоспеціалізовані варіанти
На промислових швейних підприємствах працюють із різними матеріалами, зокрема й складними. До цієї категорії належать, наприклад, шкіра та трикотаж. Для роботи з трикотажними матеріалами, схильними до розтягування, застосовуються пристрої з гумовою підкладкою. Вони дозволяють надійно фіксувати тканину. А ось для обробки шкіри використовується не фіксатор, а навпаки – ролик. Завдяки йому вона просувається без затримок.
Окремо варто торкнутися теми лапок для декоративного шиття. Випускається три основні їх різновиди.
- Крокуюча.
- «Квілтингова».
- Для печворку.
Крокуюча лапка, завдяки зубчикам на корпусі, суттєво полегшує обробку одночасно кількох шарів тканини. А для тих, хто працює з клаптиковим шиттям, випускаються навіть окремі спеціалізовані набори. Квілтингові варіанти хороші тим, що можуть зробити рівні рядки, з точними вигинами та рівномірними поворотами.
Для контролю напряму шва відмінно підходять лапки із прозорим пластиковим корпусом. Є й моделі для тих, кому до прошивання потрібно підгортати тканину – лапки-равлики. Збільшують функціональність лапок різні конструкції напрямних. Часто вони використовуються для пришивання гумок та тасьми різної ширини.